“Документи епохи” – найбільш відомий монтажний фільм ВУФКУ, який об’єднав рідкісну кінохроніку історії України від Першої світової війни до кінця 1920-х років. Попри те, що хроніка в фільмі пропущена крізь фільтри заідеологізованих інтертитрів, “Документи епохи” лишаються надзвичайно цінним візуальним свідченням драматичних сторінок української історії ХХ ст.
Вісім частин фільму збігаються з різними етапами революційних та постреволюційних подій: Перша світова війна, Лютнева і Жовтнева революції, вступ німецьких союзників УНР у Київ, діяльність Української Держави під проводом Павла Скоропадського, повернення Директорії у Київ, встановлення радянської влади в Харкові та Одесі, похорон Леніна, початок відбудови Радянської України в 1920-х, побудова харківського Держпрому та Дніпрогесу, святкування десятиріччя революції, панорама антикомуністичної боротьби у всьому світі.
Унікальність “Документів” – у рідкісних кадрах за участі діячів української революції: вокзалом Києва незадовго до свого вбивства крокує командувач німецьких військ Герман фон Ейхгорн, гетьман Павло Скоропадський накриває щедрий стіл для своїх союзників, Володимир Винниченко і Симон Петлюра мерзнуть на січневому морозі біля Софійського Собору, загони Міхаїла Муравйова проходять Києвом, Християн Раковський вітає солдат Червоної армії в Харкові, з трибуни виступає нарком освіти та патрон українізації 1920-х Микола Скрипник.
У 1927 році, коли пам’ять про УНР була ще сильна, діяльність лідерів української національної революції ще не замовчувалась, але тенденційно викривлялась, а в деяких випадках навіть апропріювалась більшовиками.
Вельми важливу роль у маніпулюванні кінохронікою на користь більшовицької історіографії відіграють інтертитри, яких у фільмі більше двохсот. Здебільшого вони конструюють більшовицьку версію історичних подій 1910–1920-х років, у яких Жовтнева революція слугує за точку відліку історії, а її рушієм виступає класова боротьба, очолювана “червоними командирами”. Саме інтертитри активно інтерпретують зображене на екрані на користь більшовицького історичного канону (Петлюрі закидають єврейські погроми, а організацію антинімецької партизанської боротьби 1918 року приписують симпатикам більшовиків, а не Директорії).
Фільм демонструється із сучасним музичним супроводом гурту Сон Сови.
З усіма питаннями ви можете звернутися до нас через форму зворотнього зв’язку. Ми відповімо вам за першої нагоди.