Нащадок гетьмана Полуботка – Іван, який у перші скрутні роки незалежності вимушений торгувати медом  – раптом дізнається про своє козацьке коріння. Тепер на нього покладено місію державної ваги – їхати у Велику Британію, щоб повернути золото свого знаменитого прадіда. За легендою, коли Україна стане незалежною, ці скарби дістануться тому, хто знає кодове слово. Водночас на скарби полюють також КДБ, вітчизняна мафія, КПРС і ЦРУ…

Стрічка Вадима Кастеллі “Вперед за скарбами гетьмана” легко та невимушено працює з гострими питаннями, що їх поставило конституювання нової української ідентичності після 1991 року. Серед них першочергові: ким ми були, ким ми стали зараз та наскільки тотожні усі ці “ми”. У цьому контексті “Вперед за скарбами гетьмана” постає як один з можливих варіантів іронічного вписування негативного радянського досвіду у цілісний національний наратив.

Утім, “Вперед за скарбами гетьмана” це також й іронічна реакція на масові спроби реставрації козацького спадку на початку 1990-х років, коли думки про сучасних українців як прямих нащадків козацьких гетьманів вважалися чимось очевидним. Однак цього разу, крім символічного капіталу, ішлося про цілком реальні дивіденди. Історик Сергій Плохій у книзі “Козацький міф. Історія та націєтворення в епоху імперій” зазначає:

“Віра в існування золота Полуботка виявилася настільки сильною і всеохопною, що в червні 1990 року під час візиту британського прем’єра Маргарет Тетчер у Київ два депутати Верховної Ради, письменники Володимир Яворівський і Роман Іваничук, подали офіційний запит урядові з метою з’ясувати долю скарбу…

…Якби це було правдою, то сума вкладу і проценти за кількасот років сягнули б астрономічної цифри — Англійський банк чекало би банкрутство, Британію — злидні, а світову фінансову систему — повний крах. Україна стала б східноєвропейським Кувейтом”.

Зрештою “Золото Полуботка” не зробило Україну східноєвропейським Кувейтом, але подарувало комедію, ексцентричність і самоіронія якої підкреслює буремні часи державо- і націєтворчих процесів перших років незалежності.

Одну із головних пісень фільму «Гей, Іване» написали легендарні Брати Гадюкіни.