Сашко та Юля — друзі з дитинства. Сашко виріс у комунальній квартирі в оточенні післявоєнної бідності. Юля ще під час війни важко захворіла. Сашко їде вчитись до великого міста, де у студентському гуртожитку та на будівництві отримує перші досвіди самостійного життя. Згодом він знову зустрічає Юлю.

“Які ж були ми молоді” знімали переважно в Харкові, Києві, а також у Криму. Головну чоловічу роль у стрічці виконав Тарас Денисенко, для якого це була перша головна роль у кіно. Пізніше актор з’явиться ще у низці знакових робіт: “Кисневий голод” (1991), “Тарас Шевченко. Заповіт (1992), “Фучжоу” (1994), які зробили його справжнім обличчям українського кіно кінця 80-х та початку 90-х років.

Режисер Михайло Бєліков народився у Харкові і закінчив операторський факультет ВДІК. Він зафільмував перші роботи Леоніда Осики “Та, що входить у море” (1965) і “Хто повернеться — долюбить” (1968), а як режисер дебютував на початку 70-х. Свій перший помітний фільм “Ніч коротка” Бєліков зняв у 1981 році. Наступна робота “Які ж були ми молоді” закріпила за режисером репутацію майстра щирих ностальгійних картин про любов і дорослішання, де атрибути і атмосфера часу не приховували наслідків війни, а індивідуальні людські трагедії протиставлялись масовим святковим демонстраціям.

У 1986 році Михайло Бєліков за створення фільмів “Ніч коротка” і “Які ж були ми молоді” отримав Державну премію імені Тараса Шевченка.

Український варіант стрічки  оцифровано Кінолабораторією Довженко-Центру у 2023 році для програми “Ніжне, пристрасне, палке“.