Крим. Середина ХІХ ст. На шкіряній фабриці скупого Алі-бая працює гордий і сміливий Алім, який не може спокійно дивитися на знущання над робітниками й одного дня дає відсіч. Його звільняють, але з собою він забирає спогади про красуню-дочку колишнього хазяїна – Сару. Дороги молодих людей розходяться. Алім стає на революційний шлях – разом із товаришами тікає в гори та розпочинає підпільну боротьбу. Одне його ім’я наводить жах на поміщиків, мурзів і чиновників. Проти кримськотатарського Робін Ґуда влада відправляє загони казаків.

“Алім” – один з яскравих прикладів ранніх пригодницьких фільмів ВУФКУ, знятий за мотивами кримськотатарської легенди і нагадує американські вестерни. У 1925 році кримськотатарський письменник Іпчі Умер (репресований у 1937 році за націоналізм), перетворив легенду на п’єсу, яка стала основою для сценарія українського поета-авангардиста Миколи Бажана.

Зйомки розпочалися восени 1925 року, коли політика коренізації в національних республіках посилила запит на національні сюжети. Стрічка знімалася на Чатир-Дазі та Ай-Петрі до кінця літа 1926 року. Роль Аліма зіграв відомий театральний кримськотатарський актор, перший народний артист Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки Хайрі Емір-Заде.

Фільм демонструється із сучасним музичним супроводом.