Екранізація однойменної повісті Михайла Коцюбинського. 30-ті роки ХІХ сторіччя. Соломію видають заміж супроти її волі, а її коханого Остапа хочуть віддати у солдати. Убитий горем Остап вирішує тікати за Дунай. Соломії нестерпно залишатись з нелюбом і вона кидається наздоганяти Остапа прямо з-за весільного столу. Так починається їх сповнена багатьох небезпек подорож.

Після виходу стрічки “Алітет іде в гори” (1949) одесит Марк Донськой потрапив в опалу за “аполітичність” та “ідеологічну короткозорість”. Він був переведений з Москви до Києва, де за три роки встиг екранізував російську та українську класику — “Мати” за Максимом Горьким і “Дорогою ціною” за Михайлом Коцюбинським. Останній фільм, щоправда, був знятий російською мовою. “Дорогою ціною” багато в чому передвістив параджанівські “Тіні забутих предків”, з яких прийнято вести відлік “Київської поетичної школи”. Як і в “Тінях забутих предків”, тут також є трагічна історія любові, яскраві національні мотиви і соковита кольорова гама.

Пройшовши у Радянському Союзі без особливої уваги критиків і глядачів, фільм мав неабиякий успіх за кордоном. У Франції “Дорогою ціною” був відомий під назвою “Кінь, що плаче”. За версією журналу Cahiers du Cinema у 1961 році стрічка увійшла у ТОП-10 фільмів французького кінопрокату поряд з “Рокко та його брати”, “Жінка є жінка” і “Минулого року в Марієнбаді”.

У 2021 році “Дорогою ціною” посів 59-60 місця у рейтингу найкращих українських фільмів усіх часів.