Біографічний фільм про легендарну українську письменницю Лесю Українку, де в центрі сюжету опиняється історія її кохання до Сергія Мержинського. Подана у формі мозаїки спогадів, стрічка показує різні етапи життя мисткині, де знаходиться місце як ліричній складовій, так і її міркуванням про національну ідентичність, духовність та взаємозв’язку між мистецтвом та життям.

«Іду до тебе» було знято до 100-річного ювілею Лесі Українки за сценарієм Івана Драча, який до того був сценаристом двох шедеврів українського поетичного кіно – «Криниця для спраглих» (1964) та «Камінний хрест» (1968). 

Першочергово фільм мав знімати режисер Роллан Сергієнко, а роль Лесі грати акторка українського походження Ірина Купченко. Згодом Сергієнка змінив режисер Юрій Лисенко, який запросив на головну роль українську балерину Елеонору Стебляк. Врешті-решт, Лисенка також було знято з проєкту, а його місце, за протекцією Олеся Гончара, посів Микола Мащенко, який запросив російську акторку Аллу Демидову. Водночас головну чоловічу роль в фільмі виконав актор кіностудії Довженка – Микола Олялін.

Разом із 27-річним оператором-дебютантом Олександром Ітигіловим, Мащенко обрав візуальний аскетичний стиль, побудований здебільшого на крупних чорно-білих планах. Деякі критики вбачали в цьому навіть спорідненість з легендарною стрічкою «Жанна Д’Арк» Карла Теодора Дрейера. З останньою фільм Мащенка ріднять і чисельні християнські посилання, а також спроба увіковічити на екрані портретну іконічність своєї героїні. 

Після чисельних цензурних правок, де Мащенку дорікали відсутністю чіткої ідеологічної складової, фільм все ж встиг вийти на екрани в 1971 році. Вже за рік, у 1972, в Україні остаточно поховають поетичне кіно, заарештують Стуса, ще трохи згодом — Параджанова, і розпочнуться нові хвилі репресій та заборон. 

Сканування фільму відбулося в 2024 році за сприяння Миколайчук OPEN.