Біографічний фільм про легендарну українську поетесу та письменницю Лесю Українку, де в центрі сюжету опиняється історія її кохання до Сергія Мержинського. Подана у формі мозаїки спогадів стрічка показує різні етапи життя мисткині, де знаходиться місце як ліричній складовій, так і її міркуванням про національну ідентичність, духовність та взаємозв’язку між мистецтвом та життям.

«Іду до тебе» було знято до 100-річного ювілею Лесі Українки за сценарієм Івана Драча, який до того виступив сценаристом двох шедеврів українського поетичного кіно – «Криниця для спраглих» (1964) та «Камінний хрест» (1968). 

Першочергово фільм мав знімати режисер Роллан Сергієнко, а роль Лесі грати акторка українського походження Ірина Купченко. Згодом Сергієнка змінив режисер Юрій Лисенко, який запросив на головну роль українську балерину Елеонору Стебляк. Врешті решт Лисенка також було знято з проєкту, а його місце, за протекцією Олеся Гончара, посів Микола Мащенко, який запросив російську акторку Аллу Демидову. Водночас головну чоловічу роль в фільмі виконав актор кіностудії Довженка – Микола Олялін.

Разом з 27-річним оператором-дебютантом Олександром Ітигіловим, Мащенко обрав візуальний аскетичний стиль побудований здебільшого на крупних чорно-білих планах. Деякі критики вбачали в цьому навіть спорідненість з легендарною стрічкою «Жанна Д’Арк» Карла Теодора Дрейера. З останньою фільм Мащенко ріднять і чисельні християнські посилання, а також спроба увіковічити на екрані портретну іконічність своєї героїні. 

Після чисельних цензурних правок, де Мащенку дорікали відсутністю чіткої ідеологічної складової, фільм все ж встиг вийти на екрани в 1971 році. Вже за рік, в 1972 році, в Україні остаточно поховають поетичне кіно, заарештують Стуса та почнуться нові хвилі репресій та заборон.