Селянського хлопця Івася примусово мобілізовано на Кавказ, а його дівчину пан відправляє у бордель. Переживши розгром російської армії та захопившись героїчним опором кавказьких народів регулярним військам, Івась повертається у рідне село і піднімає селянське повстання.

“Прометей” – один із центральних фільмів українського кінематографу 1930-х років. Іван Кавалерідзе написав сценарій за мотивами творчості та біографії Тараса Шевченка, надихаючись в першу чергу поемами “Прометей” і “Сон”. Режисер також був під впливом вельми особистої історії свого прадіда, якого силою вивезли з рідних місць під час завоювання Росією Кавказу.

Знятий з епічним розмахом легендарним оператором Миколою Топчієм “Прометей” на початку був сприйнятий схвально і пресою, і кінематографістами. Проте згодом у газеті “Правда” вийшла стаття з нищівною критикою стрічки. Фільму закидали “формалізм і трюкацтво”, а також те, що “замість історичної правди, показаної засобами мистецтва, у ньому дана груба схема, що перекручує історію”. Дорікання перекручуванням історії межували зі звинуваченнями у націоналізмі: “У фільмі говориться про нелюдську експлуатацію і пригнічення українського народу. Але єдиними винуватцями цього показані лише російський капітал та російські поміщики”. Стрічку зняли з прокату та наказали переробити, але і це не врятувало фільм Кавалерідзе. Навіть після чисельних правок “Прометей” так і не повернувся до кінотеатрів та протягом десятиліть пролежав “на полиці”.

У 2021 році “Прометей” посів 30 місце у рейтингу найкращих фільмів в історії українського кіно.