“Штурмові ночі” – перший фільм Івана Кавалерідзе, створений на сучасному матеріалі. Кавалерідзе на той час вже був знаним скульптором двох конструктивістських пам’ятників Артему у Бахмуті та Святогірську та уславленим майстром історичного кіно, режисером легендарних “Зливи” (1929) і “Перекопу” (1930).
“Штурмові ночі“ розповідають про насильницьку “трансформацію“ людини, селянина, під час індустріалізації України паралельно до утопічного проєкту підкорення Дніпра і заковування головної української річки у бетон. На великий екран стрічку так і не випустили – у прокатному вироку значилося, що “через її відверто формалістичне настановлення, гру на крупних і середніх планах, на неочікуваних ракурсах, монтажних трюках тощо [стрічка] буде недоступна для масового глядача”.
Це останній німий фільм Івана Кавалерідзе, знятий під беззаперечним впливом колег по ВУФКУ, кіноків Дзиґи Вертова та Михаїла Кауфмана. У спробі зобразити новий індустріальний пафос, механізацію праці та естетику машин Кавалерідзе використовує весь арсенал доступних на той час художніх засобів радянського монтажного кіно.
В українському журналі “Кіно“ у 1932 році про фільм лише побіжно згадували, засуджуючи загалом формалізм, як класово вороже явище у кінематографі:
“Автор застосував свої культурні здібності, створив в чималій частині своєї картини зовнішню монументальність і разом з тим «холодну» красу, бо, захопившись культурним орнаментом, він забув не тільки про специфіку кіна, а й спустив з ока сюжетність, фабульність фільми”.
Фільм демонструється із сучасним музичним супроводом.
З усіма питаннями ви можете звернутися до нас через форму зворотнього зв’язку. Ми відповімо вам за першої нагоди.