Довженко-Центр представляє альманах найкращих короткометражних фільмів 2022 року. Добірка отримала назву «Перед світанком», що є не стільки темою, скільки влучно вхопленим кінематографістами суспільним настроєм. 

Дана добірка є своєрідною “капсулою часу”, в якій зафіксовано перший рік повномасштабної війни Росії з Україною, також футуристичні мрії про український Маріуполь майбутнього. Прем’єра альманаху «Українська нова хвиля. Перед світанком» відбулася на початку 2024 року в Німеччині за підтримки Українського інституту в Німеччині.

До альманаху «Українська нова хвиля. Перед світанком» увійшли такі фільми:

«Війна яка завжди поруч?» (2022) Ірини Гарьковець

Досвід авторки у війні Росії проти України та переживання її наслідків у вигляді ПТСР. Анімаційний фільм про пережитий жах і повернення додому. Перше використання нейромережевої анімації в короткометражному фільмі поряд з класичною анімацією.

«Літургія протитанкових перешкод» (2022) Дмитра Сухолиткого-Собчука

Українська реальність розділена на два періоди — до і після війни. У національному опорі кожен громадянин і кожна громадянка намагається допомогти. Українці/-ки змінюють професії й адаптуються до потреб воєнного часу. Скульптори виробляють протитанкові перешкоди у своїх майстернях. Наче «Теракотова армія», мовчазні постаті відомих українців, янголів, козаків, а також численні копії Ісуса Христа, завмерли в передчутті нових творів. Майстри зварюють захисні металеві конструкції для ЗСУ.

«Поки тут тихо» (2022) Олени Подолянко і Новруза Хікмета

Молода пара відірвана від усього світу на одну довгу ніч в готельному номері прикордонного міста. Цієї ночі вони домовляються не говорити про війну. Повністю поглинуті одне одним в своєму маленькому світі  вони не помічають, як настає ранок і змушує їх повернутись в реальність.

«Харків м’юзік фест відбувся» (2022) В’ячеслава Туряниці

Головний герой студент Сергій щодня волонтерить у гуманітарному хабі для вимушених переселенців міста Ужгород, але відчуває провину через те, що робить недостатньо задля перемоги у війні. Тим часом, у місто приїжджає подруга Сергія, якій нема де жити.

«Бачення життя» (2022) Діани Дерій

Відеоарт, зафільмований у травні 2022 року в Івано-Франківську.

Після 23:00 вулиці місто входило у режим строгого світломаскування. Але під завісою темряви вирувало життя, що ставало видимим лише за допомогою спеціального обладнання. Лінза тепловізора стала унікальним вікном у цей прихований світ. Обладнання, що зазвичай використовується для спостереження за потенційним ворогом, розкриває плин життя, що відбувається на темних вулицях міста. 

«Фортеця Маріуполь. Орест» (2022) Юлії Гонтарук

«Фортеця Маріуполь» – це цикл фільмів, побудованих на відеодзвінках до воїнів, оточених у Маріуполі на «Азовсталі». Від початку облоги режисерка веде розмови з бійцями полку «Азов», розкриваючи їхні портрети. Героєм фільму став Орест – колишній зв’язківець, а нині голова пресслужби полку «Азов» у Маріуполі. Орест від початку російського вторгнення висвітлював світові ситуацію в місті та на «Азовсталі». Хлопець повернувся з полону восени 2022 року.

«Прокидаючись у тиші» (2022) Міли Жлуктенко і Даніела Асаді Фаезі

Колишня військова казарма Вермахту нині слугує табором для біженців/-ок з України. Фільм супроводжує дітей на шляху, де їхня власна історія переплітається з історією казарми. Це мить між минулим і майбутнім, війною та тишею, відʼїздом і прибуттям, яка змальовує портрет німецького минулого та майбутнього очима молодих героїв та героїнь фільму.

«Хайт» (2021) Сашка Протяга

Це вигаданий щоденник про українське місто Маріуполь 2068 року, куди головний герой приїжджає для участі в мистецькій резиденції. Традиційний танець хайтарма, який практикують грецькі меншини Приазов’я, відроджується майбутньою андеграундною електронною музичною сценою Маріуполя у прагненні заново відкрити для себе місцеве культурне життя 2000-х років.

Поєднуючи ролики з аматорського онлайн-архіву DIY Azov Greek з переосмисленням ритмічної структури хайтарми музичним колективом Mavru Sproutsku Paromit, Сашко Протяг створює уявний горизонт периферійного українського міста після глобальної анти-вуглецевої революції.