Український композитор Микола Лисенко вирушає на прогулянку Києвом. Дорогою пам’ять повертає його в минуле: у дитинство в селі Гриньки; у травень 1861 року, коли він був на похороні Тараса Шевченка. Він також згадує свою поїздку до Лейпцига, роботу над оперою «Тарас Бульба». Паралельно пригадує й знайомства з трьома різними жінками: селянською дівчиною Настею, яка стала його першим коханням, співачкою та майбутньою дружиною Ольгою О’Коннор та ученицею Ольгою Липською.

Концентруючись на різних періодах життя Миколи Лисенка, 74-річний режисер Тимофій Левчук створює кіно, де змішується барочна стилістка, кінооперета та традиції української народної пісні. 

Разом із тим Левчук показує портрет митця не стільки через особисту історію, скільки через навколишні образи, що впливали на композитора в різні періоди його життя. Звідси у фільмі велика кількість яскравих масових сцен з різноманітними народними ритуалами — святкуванням Івана Купала, карнавалами та масштабними хоровими співами.

Підсвічуючі це у фільмі в обробці Євгена Станковича звучить музика самого Миколи Лисенка, а також українські народні пісні. Серед виконавців останніх — легендарна державна академічна капела Української РСР «Думка». 

В той же час масштабність режисерського задуму передає різноманітна кількість місць знімання, де можна побачити Київ, Полтавську область, Петербург, Лейпциг та Прагу.

Роль Лисенка у стрічці виконав український актор Федір Стригун, який до того знявся в обох режисерських роботах Івана Миколайчука. Сам Миколайчук, разом із іншою легендою поетичного кіно Іваном Драчем, написав сценарій до фільму. А роль першої великої любові Лисенка зіграла 20-річна Ольга Сумська, на той момент студентка третього курсу Київського інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.

Сканування фільму відбулося в 2025 році за сприяння Миколайчук OPEN.