Екранізація однойменної драми-феєрії Лесі Українки. У заповідному казковому лісі живе чарівна Мавка. Одного дня вона чує, як грає на сопілці сільський парубок Лукаш, та закохується в нього. Заради коханого Мавка покидає попереднє життя, але своєю серед світу людей вона так і не стає. Тим часом Лукаша сватають із сільською дівчиною Килиною.

«Лісова пісня. Мавка» продовжує традиції школи українського поетичного кіно, багато в чому започатковані самим Іллєнком, проте в умовах, коли течію вже було заборонено. Багата візуальна та образна складова тут залишаються ядром фільму завдяки підбору першоджерела — фантастичної драми, героями якої є чисельні міфічні персонажі українського фольклору.

Мавку в картині втілила відома акторка й дружина режисера Людмила Єфименко. У 1980-х вона зіграла ще в двох знакових українських стрічках автора — «Легенда про княгиню Ольгу» та «Лебедине озеро. Зона». У підсумку вона стала важливим уособленням цього переломного десятиріччя нашого кіно, а її Мавка — важливим переосмисленням канонічної героїні Лесі Українки. Відразу дві ролі у фільмі втілив на екрані Іван Миколайчук.

«Лісова пісня. Мавка» Іллєнка стала не першим кінематографічним втіленням твору. Епізодичний сон-балет за «Лісовою піснею» став своєрідним фільмом у фільмі «Літа молодії» (1958) Олексія Мішуріна; твір ліг в основу повнометражної «Лісової пісні» (1961) Віктора Івченка й однойменного короткометражного анімаційного фільму Алли Грачової (1976). Усі вони, втім, перенесли твір в екранну площину зовсім по-різному.

Цілісно українськомовна версія не збереглася — кілька фрагментів реконструйовано з російськомовної.