Фільм-нарис про життя та творчість легендарної української актриси Наталії Ужвій (1898-1986), складений з фрагментів стрічок і вистав за її участю, а також спеціально знятого документального та ігрового матеріалу. Рання робота Сергія Параджанова створена на замовлення Київської студії телебачення і призначена у першу чергу для телевізійного екрану.

Соцреалістиний фільм-портрет через тенденційний дикторський текст знайомить глядача з біографією актриси та її найвідомішими кіно- і театральними ролями. Серед них героїні фільмів і вистав “Райдуга” (1943), “Тарас Шевченко” (1951), “Украдене щастя” (1952), “Полум’я гніву” (1956) та багатьох інших. Серед усіх образів, втілених актрисою, найбільша увага приділяється образу матері, який Наталія Ужвій планує продовжувати розвивати у новій космічній ері, мріючи створити “образ матері міжпланетного мандрівника”. Робота актриси у театрі “Березіль” не згадується, хоча реабілітація Леся Курбаса та його театру почалася у кінці 50-х.

У 2024 році фільм було оцифровано Кінолабораторією Довженко-Центру.